МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ “КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ” ВИДАВНИЧО-ПОЛІГРАФІЧНИЙ ІНСТИТУТ Кафедра репрографії Практичне завдання №3 з дисципліни «Цивільний захист» на тему: «Прогнозування та оцінювання хімічної обстановки під час аварій на хімічно небезпечних об’єктах» Варіант №4 Студентка гр. ЗРп-81  ______________________     (підпис)     “___”___________20___ р.    Викладач  ______________________  Демчук Г. В.    (підпис)     “___”___________20___ р.    Київ – 2013 Вступ. Проблема промислової безпеки значно загострилася з появою великомасштабних хімічних виробництв в першій половині нашого століття. Основу хімічної промисловості склали виробництва безперервного циклу, продуктивність яких не має, по суті, природних обмежень. Постійне зростання продуктивності обумовлений значними економічними перевагами великих установок. Як наслідок, зростає зміст небезпечних речовин в технологічних апаратах, що супроводжується виникненням небезпек катастрофічних пожеж, вибухів, токсичних викидів і інших руйнівних явищ. Безпека функціонування хімічно небезпечних об'єктів (ХНО) залежить від багатьох чинників: фізико-хімічних властивостей сировини, напівпродуктів і продуктів, від характеру технологічного процесу, від конструкції і надійності обладнання, умов зберігання і транспортування хімічних речовин, стану контрольно-вимірювальних приладів і засобів автоматизації, ефективності засобів протиаварійного захисту і т.д. Крім того, безпека виробництва, використання, зберігання і перевезень СДОР в значній мірі залежить від рівня організації профілактичної роботи, своєчасності і якості планово-запобіжних ремонтних робіт, підготовленості і практичних навичок персоналу, системи нагляду за станом технічних засобів протиаварійного захисту. Наявність такої кількості чинників, від яких залежить безпека функціонування ХНО, робить цю проблему вкрай складною. Як показує аналіз причин великих аварій, що супроводжуються викидом (витоком) СДОР, на сьогодні не можна виключити можливість виникнення аварій. Вихідні дані для прогнозування та оцінювання хімічної обстановки під час аварії на ХНО Тип НХР Хлор  Кількість НХР, Q т 5  Вид сховища Необваловані  Висота обвалування Н, м –  Час з початку аварії, t, год 4  Характер місцевості L, км, довжина забудови Відкр.  Розташування ОГ відносно ХНО  Азимут, …° 120  Відстань, км 1  Діаметр об’єкта, км 0,5  Кількість працівників, осіб 100  Забезпеченість протигазами, % 80  Метеоумови t, °С СВСП Ясно, ніч, 0 °С, ін  Швидкість вітру, м/с 2  Азимут вітру, …° 300   2. Розв’язання задач Задача 1. Визначення параметрів та площі зони хімічного зараження. 1. Визначаємо глибину прогнозованої зони хімічного зараження. Розрахункова глибина ГР для закритої місцевості становить:
де Гт – табличне значення глибини зони (за табл. 3.1) для умов: місцевість відкрита, швидкість вітру Vв = 2м/с, баки необваловані, Кв – поправковий коефіцієнт на вітер V = 2 м/с за табл. 3.2; Ксх – коефіцієнт зменшення глибини поширення хмари НХР залежно від умов зберігання НХР, Ксх= 1 Порівнюємо розраховану глибину Гр = 7,32 км із граничною глибиноюперенесення хмари НХР за 4 год Гп = 40 км (табл. 3.5). Найменше беремо за глибину прогнозованої зони зараження, тобто ГПЗХЗ = 7,32 км. Таблиця 3.1. Глибина переміщення хмари зараженого повітря з уражальними концентраціями НХР на відкритій місцевості (баки необваловані, швидкість вітру 1 м/с, температура повітря 0 (С), км НайменуванняНХР Кількість НХР у баках, т   1 5 10 20 30 50 100 300  Інверсія  Хлор 4,65 12,2 18,5 28,3 36,7 50,4 78,7 156   2. Визначаємо ширину прогнозованої зони хімічного зараження за інверсії: а) у кінці зони ШПЗХЗ = 0,2 ГПЗХЗ = 0,2 · 7,32 = 1,46 км; б) у місці розташування машинобудівного заводу (на відстані R0 = 1 км від місця аварії) Ш0 = 0,2 R0 = 0,2 · 1 = 0,2 к...